Житловий комплекс по вул. Моршинській – Горбачевського

Монолітно-каркасна конструкція будинку

монолітна залізобетонна фундаментна плита;

залізобетонний каркас;

Утеплення базальтовою ватою

Сучасні дерев’яні вікна

Системи безпеки

захищений доступ: картки, домофон;

аварійне освітлення місць загального користування.

Вхідна група

хол, консьєрж;

безшумний ліфт.

Квартири

броньовані вхідні двері;

індивідуальне поквартирне опалення;

гардеробні приміщення

засклені балкони та лоджії

висота поверху - 3 метри

Паркомісця

дворівневий підземний паркінг;

паркомісця для кожної квартири;

доступ ліфтом.

Територія

Огороджена територія;

Пішохідна зона;

Зелені насадження

Дитячий майданчик

Історія

Колись одне з прилеглих до Львова сіл, вже у XVIстолітті згадується, як львівське передмістя. Але ще у 1860-их роках тоді вже міська дільниця «Новий Світ», основою якої були Байки мала сільський вигляд. Її жителі займалися садівництвом та городництвом (звідси колишня назвва вулиці Антоновича — Садівницька), мулярством (звідси колишня назва вулиці Єфремова — Мурарська).

У 1890-их дільницю зі сходу почали освоювати архітектори професор Юліан Захаревич та професор Іван Левинський, які створили тут один із найгарніших куточків Львова, який довший час мав назву Кастелівка. По нині зберігається планування вулиць та комунікацій, створене за задумом цих відомих архітекторів. Із заходу Байки почав забудовувати і розвивати підприємець Антоні Франц, коштами якого було прокладено нинішню вул. Коновальця. Тому ця частина дільниці звалася Францівкою. Тут розміщувалися Фабрика будівельних матеріалів Івана Левинського і гіпсове підприємство братів Франців.

Наприкінці ХІХ століття на Новому Світі була найдорожча у Львові нерухомість. 18 січня 1907 року від «Віденської кав'ярні» (проспект Совободи) сюди прокладено лінію електричного трамваю.

В 1920-30-их роках район знову став популярним для будівництва вілл. Зокрема, свій маєток тут спорудив художник Іван Труш. Тоді район забудовувався у стилі функціоналізму, вілли споруджували посеред зелених насаджень, що було у дусі модної тоді ідеї міста-саду.

У польський період місцевість була виділена в окрему дільницю «Новий Світ». В радянський час забудова місцевості була точковою. Після Другої світової війни місцевість стала основою нового Франківського району Львова.